- погнити
- —————————————————————————————погни́тидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
погнити — і рідко погни/сти/, иє/, док. Розкластися, зруйнуватися під впливом мікроорганізмів; зіпріти, потрухнути … Український тлумачний словник
погнилий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти. 2) у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався … Український тлумачний словник
погнисти — див. погнити … Український тлумачний словник
позгнивати — а/є, док. Згнити, погнити (про все чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
погнисти — дієслово доконаного виду погнити рідко … Орфографічний словник української мови